Навчальна співпраця в групах
Навчальна співпраця в групах
Це така форма роботи, яка ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями й учнями.
Навчальна співпраця буде результативнішою, коли вчитель підготує учнів до роботи в групі. Для цього необхідно:
1. Пояснити учням роль та значення колективної співпраці. При цьому важливим є створення такого середовища, де:
учні усвідомлять творчу взаємозалежність членів колективу;
· будуть інтенсивно спілкуватися між собою;
· зрозуміють особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи;
· прагнутимуть навчитися працювати з напарником чи кількома у складі невеликої групи;
· обговорюватимуть всією групою хід роботи з метою підвищення її ефективності.
2. Визначити мету заняття.
3. Провести підготовку до заняття:
· сформувати навчальні групи;
· розподілити ролі між учнями усередині групи;
· підготувати класне приміщення;
· підготувати навчальні матеріали.
4. Роздати завдання, пояснити учням, який очікується результат.
5. Допомогти учням почати роботу в групі, стежити за тим, щоб заняття протікало ефективно, втручатися в хід заняття при необхідності.
6. Оцінити роботу учнів, організувати обговорення членами групи того, наскільки добре вони взаємодіяли між собою.
Звертаємо увагу на кілька ключових моментів організації групової роботи учнів:
а) Визначення кількості учнів у групі залежить від складності навчального завдання. Досвід роботи з групами показує, що оптимальною для роботи є група в 4-5 чол. Більша кількість членів у групі означає більше можливостей для колективної роботи, але вимагає від учасників наявності навичок і умінь групової роботи.
б) Об'єднання учнів у групи. При створенні груп учитель повинен враховувати:
· індивідуальні особливості учнів (здібності, комунікабельність, активність тощо);
· педагогічні вимоги щодо залучення максимальної кількості учнів у процес навчання. Слід пам'ятати, що створення груп учнів з різними здібностями дає більшу активність під час обговорення поставленого завдання і різноманітніші пояснення проблеми, оскільки учні з низьким рівнем знань зазвичай краще працюють у групах, де більшість членів із зацікавленням підходять до поставленого завдання;
· необхідність такої співпраці учнів у групі, при якій кожен учень повинен набути досвіду спільної роботи з усіма учнями свого класу.
Прийоми утворення малих груп можуть бути різні:
· словесний розподіл за назвами квітів, нот, овочів, фруктів, героїв казок тощо;
· за кольоровими листочками;
· за видами монет (1, 2, 5, 10 копійок);
· за пропозиціями, які висловлюватимуть самі учні, набувши досвіду співпраці в групах.
в) Підготовка класної кімнати. Те, як підготовлене приміщення, у якому проходять заняття, впливає на ефективність роботи учнів. Пам'ятаймо, що розширення, зміна простору в діяльності груп лише додає позитивний імпульс в роботі, покращує емоційне сприйняття навчального змісту, не дає можливості втомлюватися від інтенсивності роботи. У членів групи повинна бути можливість сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати один одному матеріали з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. У вчителя повинна бути можливість легко підійти до кожної з працюючих груп.
Нижче пропонуємо кілька варіантів розміщення меблів у класній кімнаті:
г) Розподіл ролей між учнями усередині групи. Для підвищення результативності навчальної співпраці необхідно доручити кожному членові групи певну "роль". Педагогічний досвід засвідчує, що пропоноване в навчальній літературі "надання" ролей є достатньо продуманим і ефективним. Нагадаємо цей розподіл:
□ Спікер, головуючий (керівник групи):
• зачитує завдання;
• відповідальний за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і свої дії, необхідні для виконання завдань;
• пропонує учасникам висловлюватися по черзі;
• заохочує всіх до роботи;
• підбиває підсумки роботи.
□ Секретар:
• веде записи результатів роботи групи;
• нарівні з іншими членами групи висловлюється щодо поставленого завдання;
□ Доповідач:
• чітко висловлює, узагальнює думки, ідеї членів групи;
• доповідає про результати роботи.
□ Посередник:
• стежить за часом, підшукує додаткові інформаційні матеріали, заохочує групу до роботи.
У цьому переліку ролей особливе місце займає головуючий (спікер), який відповідає за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і проведені у групі дії.
д) Роз'яснення учням критеріїв оцінки якості виконаної ними роботи. До початку заняття учням повинні бути відомі критерії оцінки їхньої праці.
Навчально-методична література в останні роки приділяє велику увагу питанню оцінювання навчальних досягнень учнів. Вибір, а ще краще поєднання різних типів оцінювання, урізноманітнить процес навчальної співпраці і сприятиме кращому виробленню практичних умінь учнів.
Для результативної роботи групи рекомендуємо ознайомити учнів з пам'яткою щодо роботи в групі.
ПАМ'ЯТАЙ, що для успішної роботи в групі слід:
· надавати можливість кожному висловитися, як, на його думку, потрібно виконувати завдання;
· переконатися, що кожен член групи засвоїв матеріал заняття, який потрібен для подальшої роботи;
· упевнитися в тому, що всі познайомилися з досліджуваним матеріалом і прийшли до спільної думки щодо очікуваних висновків;
· залучити до роботи всіх членів групи;
· уважно вислуховувати думку кожного члена групи;
· не змінювати своєї думки, крім тих випадків, коли будуть представлені переконливі докази (правило підпорядкування думці більшості не сприяє одержанню знань);
· критикувати погляди, а не людей, які їх висловлюють.
Наприкінці уроку учні спільно з учителем узагальнюють результати групової роботи.
Техніка номінальних груп
Передбачає наступні етапи:
1. Вступ.
Група сідає навколо стола, на якому є листок паперу з чітко сформульованим завданням.
На цьому листку пізніше будуть записуватися пропозиції.
2. Самостійне продумування і записування ідей.
Учні самостійно в зошитах, без консультацій записують свої пропозиції щодо сформульованого на аркуші завдання.
3. Запис ідей на великий папір.
Учні записують ідеї в тому формулюванні, в якому вони прозвучали. Вони мають право відхиляти ті, які вже прозвучали і дописувати нові. Критика ідей на цьому етапі не допускається.
4. Дискусія за змістом запропонованих пропозицій.
Завдання цього етапу — переконатися, що всі однаково розуміють зміст окремих формулювань, які тлумачить не автор, а інший учасник групи. Важливо уникати тут свого погляду на ідею.
5. Попереднє голосування щодо запропонованих ідей.
Учням (кожному самостійно) пропонують вибрати п'ять найбільш цінних пропозицій і записати номери на аркушах. Необхідно з самого початку попередити учасників, що це не голосування більшістю, а спосіб побачити якій пропозиції група надає перевагу. Пропозиції, які отримали найменшу кількість голосів, не відкидаються, а беруться під контроль: можливо вони невдало сформульовані і потребують додаткового опрацювання.
6. Дискусія за попередніми результатами голосування.
На цьому етапі йде критична оцінка пропозицій. Важливою є аргументація сильних і слабких позицій сторін, переваги ідей однієї з груп.
7. Остаточне голосування.
Повторення процедури "4 етапу". Важливо, щоб учасники розуміли, яким чином будуть використані результати роботи.
Цей метод дозволяє спільно продумати проблему і прийняти загальне рішення. При цьому окремі учасники в значно меншій мірі залежать від впливу своїх партнерів.
3.3. Метод «Снігова куля» («Два — чотири — вісім»)
Використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Важливим є для навчання як викладення так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта. Організація роботи:
· Поставте учням питання для обговорення, дискусії тощо.
· Об'єднайте учнів у пари і дайте час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення.
· Попередьте, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
· Об'єднайте пари в четвірки і обговоріть попередньо досягнені рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов'язковим.
· Об'єднайте четвірки в більші групи і дайте час на обговорення питання, узгодження позицій і вироблення спільного рішення.
Метод «Карусель»
Ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами (групами). Передбачає:
· підбір аргументів кожним учасником на задану тему;
· вислуховування одним учнем достатньо великої кількості однокласників;
· пошук нових аргументів, прикладів для підсилення власної позиції, результатів роботи групи;
Організація роботи:
А) 1. Розставте стільці для учнів у два кола.
2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого, висловлює і вислуховує свої ідеї (аргумент, приклад).
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і виявляються перед новим партнером з яким повторюють ту саму процедуру. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
Б) При організації роботи в групах, необхідно "пускати по колу" результати роботи кожної групи (заповнений аркуш, створена таблиця, намальований сюжет тощо) для поповнення новими ідеями, поглиблення новим змістом тощо.
3.5. Метод «Броунівський рух»
Метод, який дозволяє кожному учневі виступити у "ролі учителя", передаючи свої знання однокласникам. Використання "Броунівського руху" дає можливість багаторазового повторення одним учнем "своєї частини навчального матеріалу", ознайомлення з іншими і систематизації загальної картини теми.
Організація роботи:
· Кожний учень повинен отримати свій "навчальний блок" з теми (пункт параграфу, текст на окремому листочку, витяг з документу тощо).
· Протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливим є переконатися, чи розуміють вони прочитане.
· Запропонуйте їм почати ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
· Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації з теми.
· Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
3.6. Метод «Джиг-со»
Метод дозволяє учням протягом короткого проміжку часу опрацювати великий обсяг навчального матеріалу. Організація роботи:
1. Підготуйте об'єм навчального матеріалу для вивчення – розподіліть його на окремі частини.
2. Учнів необхідно об'єднати у 3-5 груп, які назвемо "домашніми".
3. Кожен учень повинен отримати порцію інформації для засвоєння, кожна група — свою. Завдання домашніх груп — опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4. Далі слід створити "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки (цифри), що їх учитель попередньо роздав учням. В новостворених "експертних" групах має бути представник із кожної "домашньої" групи. Кожний в цій групі буде "учителем" і "учнем".
5. Кожна "експертна" група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час.
6. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи.